-
1 категорії
КАТЕГОРІЇ (грецьк. κατηγορία, від κατηγορεω - висловлювати) - найбільш загальні поняття тієї чи тієї галузі знання, філософії науки, що слугують для "скорочення" досвіду, знаходження предметних відношень, розчленування і синтезу дійсності. Зміст і функції К. були встановлені в працях Аристотеля, Канта, Гегеля. Аристотель розумів під К. родові висловлювання про буття, "а оскільки одні висловлювання позначають суть речі, другі - якість, інші - кількість, інші - відношення, інші - дію або сприйняття, інші - "де", інші - "коли", то відповідно з кожним із них ті самі значення має і буття". Перелічуючи К., Аристотель вдається до розділового "або": "Зі сказаного без будь-якого зв'язку кожне позначає або сутність, або "скільки", або "яке" і таким чином перебирає десять відомих К. В його тлумаченні К. - це висловлювання, які відбивають такі загальні (родові) властивості буття, за допомогою яких воно членується в мові і знанні на рубрики, що не зводяться одна до одної. Кант дослідив іншу функцію К.: він визначив їх як розсудкові апріорні поняття, які об'єднують, синтезують матеріал чуттєвості. Вони є гранично загальними "поняттями про предмет взагалі". Кант подав "таблицю К." дещо інакшу, ніжу Аристотеля: в ній відсутня К. сутності (бо сутність він вважав непізнаваною), простору і часу (вважав їх формами споглядання, а не поняттями); вдосконалено рубрику К. відношення, куди входять субстанція і акциденція, причина і дія, взаємодія; введено К. модальності (можливість - неможливість, існування - неіснування, необхідність - випадковість); до того ж, на першому місці у нього стоять не К. якості (реальність, заперечення, обмеження), як у Аристотеля, а К. кількості (єдність, множинність, цілокупність). Ці особливості кантівської таблиці К. пояснюються як властивостями його філософського вчення, так і розвитком математики і природознавства в Новий час. Гегель приписував К. обидві функції. У відомій тезі "категорія покладає буття у деякій визначеності як у границі" наочно виражена розчленувальна, рубрикаційна природа К. В той же час він наголошував їх синтетичний характер. При цьому синтез він витлумачував дещо інакше, ніж Кант. Гегель вважав, що не лише в науці, а й у житті користуються К.: тут вони постають як скорочення для виразу однорідних явищ, речей, подій, видів діяльності (війна, народ, море, тварина, Бог, любов і т. ін.), і як засоби для визначення і знаходження предметних відношень (причинність, взаємодія тощо). К. спочатку формуються несвідомо - в людській діяльності і відкладаються в мові. Свідомо їх досліджують філософи Н. а мовний характер К. переважно орієнтується західна філософія XX ст. В логічному позитивізмі (Карнап, Нейрат) К. розглядаються не як форми мислення чи свідомості, а як мовні структури; в аналітичній філософії (Строссон, Кернер та ін.) К. вважаються засоби і форми розчленування, класифікації речей і явищ, закладених у природній мові. В екзистенціалізмі замість традиційних К. мислення досліджені К. життя: турбота, страх, знеособленість (Man), гранична ситуація, екзистенція та трансценденція і т.ін., які постали як філософсько-антропологічні феномени - за їх складом і за тлумаченням притаманних їм функцій. Філософсько-антропологічний зміст К. відкривається у трьох напрямах. По-перше, без зазначених функцій К. людина не може оволодіти світом, а отже, неможливим було б і її життя. По-друге, філософські К. як найбільш загальні відбивають докорінну особливість людини, що відрізняє її від тварини, - здатність виходити за межі будь-якого конечного, обмеженого утворення, навіть за межі всього обмеженого разом, коли весь світ постає як наслідок якоїсь духовної істоти (Бога), абсолютної ідеї. В традиційній філософії така здатність позначалася К. безконечного, абсолютного, в сучасній - К. трансценденції. Конечне і безконечне раніше розглядалися як властивості речей, але вони ще більше - властивості людини, її свідомості, мислення, універсальної діяльності. По-третє, членування і поєднання дійсності в кінцевому підсумку веде до аналізу і синтезу найбільших, суттєвих відмінностей - протилежностей, таких як мислення і буття, конечне і безконечне, відносне і абсолютне, свобода і необхідність, існуюче і належне, дійсність та ідеал тощо. Суперечності цих К. кожна епоха, покоління, людина вирішують по-своєму, і єдино правильного їх вирішення немає, бо вони виражають певні (в т.ч. протилежні) позиції людини в світі, в житті, в свідомості. Сукупність таких протиріч становить основні питання (чи проблеми) і філософії, і людини - як її суб'єкта й об'єкта. Основним предметом сучасної філософії безпосередньо стала людина, а отже, і всі К. філософії мають перш за все антропологічний зміст.М. Булатов -
2 нужно
глаг. нрч. треба (в разговоре, пров. тра и тре), потрібно; (редко: должно) повинно, (следует) слід, належить, (имеется потребность) потреба, до потреби; срв.II. Надо. [Треба соли, треба горшків, треба смоли (Н.-Лев.). Хоч хочете, не хочете, - треба привикати (Пісня). Хитрощів зажити треба їм (Грінч.). Тра на базар їхати (Звин.). Тра комусь їхати в дубину (Рудан.). Тре тим рогом чесатися, котрим можна дістатися (Шейк.). Хіба потрібно було все це розказувати? (Київ). На стосунки суспільства з собою повинно дивитися, як на вільну умову (Наш). А оцього гвіздка вам потреба? (Звин.). Чарка-друга - до потреби (Стариц.)]. Что (чего), кого вам -но? - що (чого), кого вам треба? Мне -но итти - мені треба йти. Это -но делать осторожно - не треба робити обережно. Если будет -но - якщо (коли, як) треба буде. Сколько -но - скільки треба (потрібно), скільки потреба. [Хай візьме їх (гроші) або всі, або скільки потреба (Грінч.)]. Всё, что -но для писанья - все потрібне до (для) писання (щоб писати). Как раз то, что -но - саме (як-раз) те, що (чого) треба. -но же было мне встретить его! - треба-ж було (надало-ж) мені зустріти (спіткати) його! Так -но - так треба, так мусить бути, (подобает) так годиться. Не -но - не треба (в разгов.: не тра, не тре), не потрібно, нема(є) потреби. Мне это ни на что не -но - мені цього ні на що не треба, мені це ні на що (ні до чого) не потрібне, мені це без потреби (ні до чого). -но бы - треба-б, (следовало б) слід-би, випадало-б.* * *предик.треба, потрі́бно; ( следует) слідне \нужно но — не тре́ба, не потрі́бно, не слід; ( нет надобности) нема́є (нема́) потре́би
что вам \нужно но? — (что вы хотите?) чого́ (що) вам тре́ба?, що вам потрі́бно?
наговорить бо́льше, чем \нужно но — наговорити бі́льше, ніж тре́ба (ніж потрі́бно, ніж слід)
о́чень \нужно но, куда́ как \нужно но — ду́же потрібно
-
3 зарубать
зарубливать, зарубить1) зарубувати, зарубати, (посекать) стинати, стяти, (многих) постинати. [Коня візьмуть і попружечку, тебе зарубають (Чуб. V). По всьому царству постинать малих дітей (Шевч.)];2) -ть на бирке, -ть для памяти - закарбовувати, закарбувати, накарбовувати, накарбувати. [Неписьменні люди закарбовують на палічці хрещиками або карбами, скільки йому хто винен, або скільки й чого кому продано (Єфр.)]. - бить себе на носу - закарбувати собі на носі (Куліш); (запомнить) затямити. [Зрозумійте й затямте собі (Франко)];3) -бить дорогу в лесу для воен. целей - засікти, (во множ.) позасікати (шляхи). [Шляхи лісові позасікали і за тими засіками на ворога чатували (М. Грінч.)]. Зарубленный - зарубаний; закарбований.* * *несов.; сов. - заруб`ить1) зару́бувати, заруба́ти и мног. позару́бувати2) горн. зару́бувати, заруба́ти3) (сов.: запомнить) затя́мити; [до́бре] запам'ята́ти\зарубать би́ть [себе́] на носу́ (на лбу) — закарбува́ти (заруба́ти) [собі́] на но́сі
-
4 non-bank bank
небанківська кредитна установа; банк, що здійснює лише частину банківських функцій (наприклад, тільки комерційне кредитування або тільки приймання вкладів) -
5 просматривать
просмотреть1) переглядати, переглянути, перегледжувати, перегле[я ]діти, передивлятися, передивитися, продивлятися, продивитися, (о мн.) попереглядати, поперегледжувати, попере[попро]дивлятися що. [Або зовсім не читала книжки, або тільки переглядала (Неч.-Лев.). Адвокат розпитався, переглянув справу й похитав головою (Коцюб.). Передивився ввесь рукопис]. -реть сочинение - переглянути (проглянути) писання (твір, працю);2) (проглядеть, пропускать, не заметив) неоглядати, недоглянути и недогледіти (недоглядіти), недодивлятися, недодивитися чого, проминати, проминути, пробачити, (прозевать) проморгати, проґавити що; (см. Проглядеть). [Я сховався в кущі, а він ішов та й пробачив мене (Лубенщ.)]. -реть несколько опечаток в корректуре - недогледіти (проморгати) декілька (друкарських) помилок у коректі;3) просмотреть на кого, на что известное время - продивитися на кого, на що якийсь час. -рел всю ночь на северное сияние - усю ніч продивився (усю ніч видивлявся) на північне сяйво (на північну заграву). -реть глаза - очі видивити. [Поки сина ожениш - очі видивиш]. -реть все окна - усі вікна видивитися. [Усі вікна видивилась, виглядаючи вас (Васильч.)]. Просмотренный -1) переглянутий, перегледжений;2) недоглянутий, недогледжений, недодивлений; проминутий, проморганий. -ться -1) переглядатися, бути переглянутим, перегледженим, передивлятися, бути передивленим;2) -реться - прогле[я]дітися, недодивитися. [Гляди та й не проглядись, купи та й не прокупись (Ном.)].* * *несов.; сов. - просмотр`еть1) (пересматривать, знакомиться с чем-л.) перегляда́ти, перегля́нути и перегляді́ти и поперегляда́ти, прогляда́ти, прогля́нути, передивля́тися, передиви́тися и попередивля́тися, продивля́тися, продиви́тися2) ( кого-что - не замечать) недогляда́ти, недогля́нути и недогляді́ти (кого-що, чого), недобача́ти, недоба́чити (кого-чого); ( пропускать) пропуска́ти, пропусти́ти, -пущу́, -пустиш (кого-що)3) (несов.: смотреть в течение определённого времени) диви́тися [ці́лу годи́ну], пролива́тися -
6 calver
nтільна корова* * *I n II v; іст.розбирати е попередньо обробляти живу або тільки що пійману рибу -
7 fingered
adj1) захватаний (заяложений) пальцями2) бот. пальчастий, пальцеподібний* * *a1) забруднений, захватаний, заяложений пальцями2) бoт. пальчастий; пальцеподібний -
8 calver
-
9 fingered
a1) забруднений, захватаний, заяложений пальцями2) бoт. пальчастий; пальцеподібний -
10 механіцизм
МЕХАНІЦИЗМ - система світоглядних орієнтацій, згідно з якою зміни в світі (або тільки в природі) мають у своїй основі механічні переміщення найдрібніших матеріальних часток чи інші суто механічні взаємодії, а сам світ організований і рухається як машина. Це світорозуміння набуло впливовості у зв'язку з великими досягненнями механіки, а також завдяки успіхам в інших галузях природознавства, здобутих на основі механістичної методології. В природничих науках, за винятком біології, М. зберігав тверді позиції аж до створення теорії електромагнітного поля, термодинаміки, релятивістської й квантової фізики. -
11 so
1. adv1) так, таким чином2) так, до такої міри, настількиhe could not speak, he was so angry — він не міг говорити, до того він був сердитий
3) стільки, так багатоnot so much sugar, please — не кладіть стільки цукру, будь ласка
4) так дуже5) так, справді, саме; так і єI thought you were American.— So I am. — Я думав, що ви американець.— Так воно і є
6) теж, такожyou were wrong, so were we — ви помилилися, і ми теж
7) отжеso you have come after all! — отже, ви все-таки прийшли!
8) потім9) в такому разі10) хай буде так, гараздif you are content, so; if not, so — якщо ви задоволені,— гаразд; якщо ні,— нічого не зробиш
so far — досі, поки що
so... as — так... щоб, так... що
no so... as — не так... як
no so... but — не настільки... щоб
so much so that — настільки, що
so much — стільки-то; так багато; так, до такої міри; просто
not so much... as — не стільки... скільки; не так... як
oceans do not so much divide the world as unite it — океани не стільки роз'єднують світ, скільки об'єднують його
2. conjтак що; тому; отже; для того, щоб; за умови що; якщо тільки; в разі; якщо; аби тільки; тільки бit was raining and so I didn't go out — ішов дощ, і тому я не виходив
he opened the door so he could see them come — він відчинив двері, щоб (аби) бачити, як вони прийдуть
3. intтак!, гаразд!, досить!, ну!She went off yesterday.— So? — Вона поїхала вчора. — Ну? (Ось так!)
* * *I adv1) указує на спосіб здійснення дії (саме) так, таким, подібним чином2) указує на ступінь якості або на кількість так, настільки, до такої міри; стільки, так багато; інтенсивність дії так ( сильно); емфатичне виділення якості такий3) на початку речення вказує на підтвердження попереднього висловлення дійсно, так, справді, насправді, саме; так (це), є; поширення попереднього висловлення на іншу особу або предмет теж, також; висновок зі сказаного раніше отже, виходить, так; продовження розповіді ну; icт. послідовність дії ( в еліптичних реченнях) потім; icт. перед прямою мовою або після неї ( в еліптичних реченнях) так4) указує на відповідність тому, що було сказано так, у такому випадкуit is so — так воно, є; це так
so it is — дійсно, правильно
that's so — саме так; справді так
is that so — є хібає, невжеє, правдає; не може бути!
so far — дотепер, поки (ще)
so far as I know — наскільки я знаю /мені відомо/
so...as так /настільки/... — щоб, так... що
so… that — так /у такий спосіб/... що; так... що; настільки... щоб
not so… but — не настільки... щоб
so much so that — настільки, що
so much — стільки-то, така-то кількість
so much and no more — стільки е не більше; так багато, так, такою мірою; просто, не що інше як; тим більше
so much the better — тим краще; ( for) досить, вистачить; все вже сказане або зроблене
not /never/ so much as — навіть не
II pronnot so much… as — не стільки... скільки; не так... Як
1) уживається замість попереднього речення це так, так3) уживається замість попереднього власного імені (після дієслів call, name) так4) більш менш; приблизноIIIcj1) вводить речення, що вказують на висновок з попереднього висловлення ( часто and so) так що, тому; отже2) вводить підрядні речення мети (для того) щоб, ( з тим) щоб; підрядні речення результату так що, тому [див. so that]so what — є ну то е щоє; подумаєш!
so what of it — є ну е що ( у цьому) особливогоє
that's that — так-то отIVint так!, добре!; досить!, ну! (виражає подив, схвалення, несхвалення, торжество, сумнів) -
12 so
I adv1) указує на спосіб здійснення дії (саме) так, таким, подібним чином2) указує на ступінь якості або на кількість так, настільки, до такої міри; стільки, так багато; інтенсивність дії так ( сильно); емфатичне виділення якості такий3) на початку речення вказує на підтвердження попереднього висловлення дійсно, так, справді, насправді, саме; так (це), є; поширення попереднього висловлення на іншу особу або предмет теж, також; висновок зі сказаного раніше отже, виходить, так; продовження розповіді ну; icт. послідовність дії ( в еліптичних реченнях) потім; icт. перед прямою мовою або після неї ( в еліптичних реченнях) так4) указує на відповідність тому, що було сказано так, у такому випадкуit is so — так воно, є; це так
so it is — дійсно, правильно
that's so — саме так; справді так
is that so — є хібає, невжеє, правдає; не може бути!
so far — дотепер, поки (ще)
so far as I know — наскільки я знаю /мені відомо/
so...as так /настільки/... — щоб, так... що
so… that — так /у такий спосіб/... що; так... що; настільки... щоб
not so… but — не настільки... щоб
so much so that — настільки, що
so much — стільки-то, така-то кількість
so much and no more — стільки е не більше; так багато, так, такою мірою; просто, не що інше як; тим більше
so much the better — тим краще; ( for) досить, вистачить; все вже сказане або зроблене
not /never/ so much as — навіть не
II pronnot so much… as — не стільки... скільки; не так... Як
1) уживається замість попереднього речення це так, так3) уживається замість попереднього власного імені (після дієслів call, name) так4) більш менш; приблизноIIIcj1) вводить речення, що вказують на висновок з попереднього висловлення ( часто and so) так що, тому; отже2) вводить підрядні речення мети (для того) щоб, ( з тим) щоб; підрядні речення результату так що, тому [див. so that]so what — є ну то е щоє; подумаєш!
so what of it — є ну е що ( у цьому) особливогоє
that's that — так-то отIVint так!, добре!; досить!, ну! (виражає подив, схвалення, несхвалення, торжество, сумнів) -
13 what
1. adj1) який, якого типу (у прямих запитаннях)2) який (у вигуках)3) скільки; котрий2. advнавіщо; чому; якою міроюbut alas, what can I help you? — але, на жаль, чим я можу допомогти вам?
3. pron1) щоwhat do you mean? — що ви маєте на увазі?, що ви хочете сказати?
what is her name? — як її звуть?, як її прізвище?
2) хтоwhat is he? — хто він такий (за фахом)?, чим він займається?
3) скільки4) емоційне підсиленняwhat next? — ну, а далі що?
have you supposed me dead or what? — ви що, думали, що я помер, чи як?
4. conj1) що; те, щоhe does not know what he wants — він (сам) не знає, чого він хоче
2) хтоI know what he shall be — я знаю, ким йому бути
3) скількиI'll ask him what he paid — я запитаю його, скільки він заплатив
4) той, який; той самий; всілякий; якийthe copy-book what I lent you — зошит, який я тобі позичив
he told me what was what — він розтлумачив мені, що до чого
what in the world do you mean? — даруйте (чорт забери), що ви хочете цим сказати?
what the hell! — от чорт!, що за чортовиння!
what's new? — амер., розм. як справи? (привітання)
she has what it takes — у неї є все, що потрібно
what not — і так далі, і тому подібне
well, what about it? — ну, так що?
* * *I a1) в прямих питаннях; якийє; якого родуєwhat papers do you read — є які газети ви читаєтеє; скількиє
he told me what book he needs — він сказав мені, яка йому потрібна книга; скільки
I know what money he paid — я знаю, скільки він заплатив
3) в окличних реченнях; який; що за ( з неозначеним артиклем)what a pity! — яка жалість!, як жаль!
what an idea! — ну е ідея!, що за ідея!
what hope of refuge, or retreat, or aid — є яка надія на пристанище, де допомога, куди сховатисяє
4) predic в прямих питаннях; якийєwhat would your assertion be against mine — є яким буде ваше заперечення на моє висловлюванняє в непрямих питаннях та підрядних реченнях; який
I see you what you are, you are too proud — я бачу, який ти - ти занадто гордий
5) емоц.- підсил. наскількиII awhat was his surprise at finding — наскільки ж він був здивований, коли знайшов те, що шукав
1) в прямих питаннях; щоє; якийєwhat is his name — є як його зватиє; як його прізвищеє
what is the French for "dog" — є як по-французьки "собака"є; хтоє
what is he — є хто він ( по професії)є; чим він займаєтьсяє
what do you take me for — є за кого ви мене маєтеє; скількиє
what do 7 and 8 make — є скільки буде 7 плюс 8є; емоц.- підсил.
what next — є ну, що даліє
what the better are they for that — є, що вони від цього вигралиє
2) (еліпт. див. what did you say або what is it) щоє, гає; викор. Замість недочутого або незрозумілого слова або фрази; щоє; your ticket will be in the booking office. - My whatє твій квиток буде в касі. - Що буде ( в касі)є; викор. Як вставне слово (в кінці питального речення); гає, чи не такє; такєa clever play, what — є розумна п'єса, чи не такє
have you supposed me dead or what — є ви що, думали я вмер чи щоє Б conj в підрядних реченнях та непрямих питаннях що; те, що
he does not know what she wants — він не знає, чого вона хоче
he is sorry about what has happened — він шкодує пор те, що сталося
see what courage can do! — бачиш, що може зробити хоробрість!
what he says is true — те, що він каже, - правда; хто
I know what she shall be — я знаю, ким їй стати; скільки; I'll ask him what he paid я спитаю у нього, скільки він заплатив
4) той, якийgive me what books you have — дайте мені ( всі) ті книги, які у вас є
it is not a good play though better than what I saw yesterday — п'єса слабка, хоча краще тої, яку я бачив вчора
6) прост.the pan what I lent you — каструля, яку я тобі позичила Г в сполученнях
what /how/ about… — є ну як… є, які ваші наміриє; що нового… є; що скажете… є, яка ваша думка… є
and what about our guests — є що ми будемо робити з нашими гостямиє; що ви скажете про наших гостейє
what if… — є що якщо… є; ну що з того, якщо…
well, what about it є, what of it є, what of that — є ну щоє, ну що даліє; ну що ви скажете ( на це)є; що з тогоє
what is more — більше того; до того ж
she knows what 's what when it comes to fashion — вона знає, що до чого /прекрасно розбирається/ в питаннях моди
he told me what was what — він мене увів в курс справ; I'll show you what is what! Я тобі покажу!; what's it all about є в чому справає
what in the world /on earth/ do you mean — є що ж ви хочете сказатиє
what 's new — є cл.; cл. як справиє ( привітання)
what's with you — є що з вамиє; як йдуть ( ваші) справиє; ну, а як виє
come what will /may/... — будь що буде
to give smb what for — cл. дати наганяй; показати кому-н. Де раки зимують
what it takes — якості, необхідні для успіху, засоби досягнення мети
III [wot]she has what it takes — у неї є все, що треба
int (виражає подив, розчарування, гнів, передує питанню); щоє!, ну,...!; what the hell! чорт!; what the deuce /the devil/є! якого чорта! -
14 влада
ВЛАДА - здатність спрямовувати процеси, події, дії та поведінку людей у бажаному напрямі. В. передбачає наявність, по-перше, суб'єкта В. (того, хто застосовує В.), по-друге, об'єктаВ. (до чого чи до кого В. застосовують), по-третє, засоби, з допомогою яких досягають В., і, по-четверте, мету, заради якої В. застосовують С. уб'єктом В. може бути окрема людина, група людей або й усе людство. Об'єктом В. можуть бути окремі люди або групи людей. Вимога, щоб суб'єкт В. усвідомлено застосовував В. і виявляв волю до В., так само як вимога, щоб об'єкт В. усвідомлював себе об'єктом В., є радше ідеальним типом владних взаємин: усвідомлення себе суб'єктом чи об'єктом В. у багатьох випадках є тільки частковим або відсутнім взагалі. Зокрема, у випадку замаскованого використання В. об'єкт В. може не усвідомлювати, що його поведінку спрямовують за допомогою певних технологій; так само переконання суб'єкта В. у тому, що він є дійсним суб'єктом В., може бути помилковим. У всіх цих випадках ідеться про самоусвідомлення або про міру усвідомлення сторонами справжньої ролі, яку вони відіграють у владних взаєминах. Переносне застосування поняття "В." має місце тоді, коли говорять, що інстинкти, почуття, ідеї, ідеології, гроші чи речі і т.п. "мають В. над людьми". Насправді тут маємо справу тільки із залежністю (яка, зокрема, визначає межі свободи будь-якого суб'єкта). Але тільки деякі різновиди залежності є виявами В. Об'єктом В. може бути також сам суб'єкт В., хоча при цьому він розрізняє себе - суб'єкта, на відміну від себе - об'єкта. У випадку В. особи над собою (своїм тілом, психічними станами) чи, напр., у випадку самоврядування народу (де держава виступає засобом самоврядування) суб'єкт В. використовує В. щодо самого себе. Існує багато різновидів особистої та колективної В., залежно від того, хто є суб'єктом та об'єктом В., які засоби використовує суб'єкт В. для досягнення В. і для чого (з якою метою) він використовує її: В. батьків над дітьми, В. вчителя над учнем, В. еліт, адміністративна, державна, судова В., В. масової інформації, В. окремих осіб у тих чи тих колективах (навіть дитячих), В. окремих осіб чи груп осіб в організованих злочинних угрупованнях тощо. Колективну В. часто здійснюють не безпосередньо, а з допомогою певних установ - держава, різного роду адміністрації тощо. Це уможливлює відчуження В. від суб'єкта В.: так, у випадку демократії (самоврядування) "суверен В." (народ) за певних умов стає більшою мірою об'єктом В., ніж її суб'єктом. У владних концепціях політику визначають як застосування В. з метою спрямовувати поведінку осіб та суспільних груп таким чином, щоб забезпечити деякий стан колективного цілого (див. політика). Державна В. тоді виступає тільки одним із різновидів політичної В. Оскільки про "В. над природою" можна говорити тільки у випадку спрямування природних процесів у бажаному для людства напрямі, то екологічна криза та деякі інші наслідки технологічного поступу свідчать, що в дійсності В. людини над природою обмежена: по-перше, можливістю передбачати віддалені наслідки і, подруге, можливістю контролювати застосування різних технологій. Найглибші антропологічні джерела В. полягають у заміні дії природних механізмів, які регулюють зв'язок усіх інших живих організмів з природою, свідомо контрольованими процесами. Втім було б помилковим розглядати В. людини над людиною (та одних суспільних груп над іншими) поза контекстом певної культури. Допустимий обсяг В., засоби досягнення В., мета, заради якої В. використовують, - усе це передусім залежить від особливостей культури та тих цінностей, які побутують в даному суспільстві (звичаїв, етичних та правових норм тощо). Використання політичної В. (поза випадком, коли В. тотожня використанню сили або погрози силою) залежить насамперед від способів легітимізації В., від типів держави, загальної масової політичної культури та культури професійних політиків.В. Лісовий -
15 that
1. adjцей, ця, це; той, та, теsince that time (day) — з того (з цього) часу (дня)
this book is interesting and that one is not — ця книжка цікава, а та — ні
how is that leg of yours? — ну, як ваша нога?
2. adv розм.так, до такої міриhe was that angry he couldn't say a word — він був такий сердитий, що не міг вимовити й слова
3. pron (pl those)1) це2) ось що3) теthis is new and that is old — це нове, а те старе
4) який, яка, якіthe letter that came yesterday — той лист, який прийшов учора
the man that we are speaking about — це та людина, про яку ми говоримо
5) колиthe night that we went to the theatre — в той вечір, коли ми ходили до театру
6) він, вона; той, та4. conjщо; щоб; так, щобthat they were sisters was clear — те, що вони сестри, було ясно
I'm sorry that this has happened — мені шкода, що так сталося
come nearer that I may see you — підійдіть ближче, щоб я міг побачити вас
oh that I might see you once more! — о, коли б я міг ще раз побачити вас!
I would have gone with you but that I am so busy — я б пішов з вами, якби я не був такий зайнятий
in that — оскільки, бо
by that — тим самим, цим
that's that — розм. нічого не вдієш; ось так
that'Н do — досить, достатньо
that won't do — так справа не піде; так не годиться
now that — тепер, коли
notwithstanding that — незважаючи на те, що
* * *Ipron (pl those) А dem1) цеwhat is that — є що це таке?; that you, John? це ти, Джон?; are those your children є це ваші дітиє; це, цього е т. д.; от що
that's just like her — це так на неї схоже, у цьому вона вся
have things come to that — є невже до цього дійшло?; and so that is settled отже, це вирішено; эмоц.- підсил. ось, от
good stuff that! — от це правильно /здброво/!; = от це я розумію!; у протиставленні this те
this is new and that is old — це нове, а те старе
2) викор. замість іншого слова або словосполучення, згаданих вище, щоб уникнути повторення заміняє групу іменникаI have only two pairs of shoes and those are old — у мене тільки дві пари черевик, та е ті поношені; заміняє групу дієслова, эмоц.- підсил.
they must be very curious creatures.- They are that — це, мабуть, дуже дивні створіння. - Так воно, є
3) у корелятивних займенникових сполученнях той ( який)Fine art is that in which the hand, the head, and the heart go together — мистецтво - це така область, де руки, думки е душа єдині
those who wish to go may do so — хто хоче, може піти; эліпт. той який
4) перше ( з вищезгаданих)work and play are both necessary to health. this gives us rest and that gives us energy, — праця е розвага необхідні для здоров'я - одне /перше/ розвиває енергію, інше /останнє/ дає відпочинок Б rel
5) який, яка, які (звичн. йде безпосередньо за обумовленим словом; часто може бути опущене)this is about all that he has to say — це в основному все, що він може сказати
the letter that came yesterday — той лист, що прийшов вчора
during the years (that) he had spent abroad — протягом ( тих) років, що він провів за кордоном
the envelope (that) I put it in — ( той) конверт, у який я це поклав
this is he that brought the news — от той, хто приніс цю звістку; у сполученні зі словами, що позначають час коли
the night (that) we went to the theatre — у той вечір, коли ми ходили в театр; пoeт.; icт. те що, всі що, той хто, усякий хто ( обумовлене слово мається на увазі)
6) у ввідних реченнях як не, хоч еwicked man that he was he would not consent to it — хоч, дурний він був, він не погоджувався на це; в окличних реченнях
wretch that I am! — о я нещасний!, нещасний я!
fool that he is! — ну е дурень же він!, дурень він нещасний! В пpикм.
7) цей, ця, це; той, та, теsince that time [moment, day, year] — з того /із цього/ часу [моменту, дня, року]
that man will get on! — ця людина свого доможеться!; у протиставлення this той, та, те
this book is interesting and that one is not — ця книга цікава(я), а та ні; у сполученні з here, there прост ось, он
that here chair and that there table — ось цей стілець, он той стіл
8) эмоц.- підсил. часто в сполученні із власним ім'ям цей, ця, цеhow is that leg of yours — є ну, як ваша ногає
I don't like that house of hers — не подобається мені ( цей) її будинок; (зам. those) ці
9) icт. такий, настільки, такhe blushed to that degree that I felt ill at ease — він так /настільки / почервонів, що мені стало ніяково Г пpиcл. так, настільки
I can't walk that far — я не можу йти так далеко; дiaл., aмep. стільки, так
he is that sleepy — він такий сонний Д визначеного артикля
10) той, та, те; цей, ця, цеthat part which concerns us — (т частина, що нас стосується)
that 's that — так-то от; такі-то справи; нічого не поробиш; отож, значить; на цьому крапкаand all that, — все ( таке) інше;, так далі
after that — після того, що; після того, як
at that — після цього; потім; aмep. при всьому при тому; до того ж; поверх того на цьому
and usually I leave it at that, — на атом я звичайно припиняю розмову
upon /with/that — коли; як ( тільки); після цього; при цьому; з цими словами
that's a good boy!, that's a dear! — от, добре, правильно!, молодець!, розумник!
like that — так; таким /подібним/ чином
come out of that! — cл. забирайся!, вимітайся!
take that! — на, тримай!, от тобі! ( при ударі)
IIthis and that — див. this
cj1) вводить присудкові, додаткові е аппозитивні придаткові речення (те) щоthat they were brothers was clear — те, що вони брати, було ясно
the thought that he would be late oppressed him — думка, що він спізниться, гнітила його
2) вводить придаткові додаткові реченяя е присудки із причинним відтінком значення що, тому що; тому щоI'm sorry that this has happened — мені дуже шкода, що так трапилося
3) вводить придаткову мету (часто so that, in order that) так ( щоб)let's finish now (so) that we can rest tomorrow — давайте закінчимо зараз, ( так) щоб завтра можна було відпочити
they kept quiet so that he might sleep — вони сиділи тихо, щоб дати йому поспати
4) вводить підрядне результату (звичн. з so, such y головному реченні) щоI am so tired that I can hardly stand — я так стомився, що ледве стою; причини (звичн. після питального або заперечувального головного речення) що
who is he- everybody supports him — є хто він такий, що всі підтримують йогоє; з'ясувальні що
you have well done that you have come — ви добре зробили, що прийшли; необхідного наслідку або супроводу (звичн. після заперечувального головного речення) (без того) щоб
never a month goes by that he does not write to us — не проходить, місяця, щоб він не написав нам
6) вводить окличні речення, що виражають подив, обурення, сильне бажання щоб, щоthat one so fair should be so false! — така гарна, така брехуха!
7) icт. вводить підрядне речення, паралельне попередньому підрядному, вжитому з іншим союзом; перекладається як союз першого підрядногоalthough the rear was attacked and that fifty men were captured — незважаючи на те, що атака був проведена з тилу е незважаючи на те, що п'ятдесят солдатів були захоплені в полон
8) icт. йде за рядом союзів, не змінюючи їхнього значенняbecause that — тому що, тому що
not that — не те щоб; наскільки
not that it matters, but the letter has not been sent yet — я не хочу сказати, що це так вже, важливо, але лист усе ще не відправлений
in that — тим що; оскільки; тому що
some of his books have become classics in that they are read by most students interested in anthropology — деякі з його книг стали класичними, їх читають майже всі студенти, що цікавляться антропологією
I would have gone with you but that I am so busy — я б пішов з вами, якби я не був так зайнятий; щоб не
he is not such a fool but-that he can see it — він не так дурний, щоб не бачити цього; після негативних речень що
I don't deny [doubt]bat that he is right — я не заперечую [сумніваюся], що він правий; не те щоб
except that — крім того, що; не вважаючи того, що
save that — icт. = except that [див. except 2]
notwithstanding that — icт. хоча, незважаючи на те, що
-
16 what
I a1) в прямих питаннях; якийє; якого родуєwhat papers do you read — є які газети ви читаєтеє; скількиє
he told me what book he needs — він сказав мені, яка йому потрібна книга; скільки
I know what money he paid — я знаю, скільки він заплатив
3) в окличних реченнях; який; що за ( з неозначеним артиклем)what a pity! — яка жалість!, як жаль!
what an idea! — ну е ідея!, що за ідея!
what hope of refuge, or retreat, or aid — є яка надія на пристанище, де допомога, куди сховатисяє
4) predic в прямих питаннях; якийєwhat would your assertion be against mine — є яким буде ваше заперечення на моє висловлюванняє в непрямих питаннях та підрядних реченнях; який
I see you what you are, you are too proud — я бачу, який ти - ти занадто гордий
5) емоц.- підсил. наскількиII awhat was his surprise at finding — наскільки ж він був здивований, коли знайшов те, що шукав
1) в прямих питаннях; щоє; якийєwhat is his name — є як його зватиє; як його прізвищеє
what is the French for "dog" — є як по-французьки "собака"є; хтоє
what is he — є хто він ( по професії)є; чим він займаєтьсяє
what do you take me for — є за кого ви мене маєтеє; скількиє
what do 7 and 8 make — є скільки буде 7 плюс 8є; емоц.- підсил.
what next — є ну, що даліє
what the better are they for that — є, що вони від цього вигралиє
2) (еліпт. див. what did you say або what is it) щоє, гає; викор. Замість недочутого або незрозумілого слова або фрази; щоє; your ticket will be in the booking office. - My whatє твій квиток буде в касі. - Що буде ( в касі)є; викор. Як вставне слово (в кінці питального речення); гає, чи не такє; такєa clever play, what — є розумна п'єса, чи не такє
have you supposed me dead or what — є ви що, думали я вмер чи щоє Б conj в підрядних реченнях та непрямих питаннях що; те, що
he does not know what she wants — він не знає, чого вона хоче
he is sorry about what has happened — він шкодує пор те, що сталося
see what courage can do! — бачиш, що може зробити хоробрість!
what he says is true — те, що він каже, - правда; хто
I know what she shall be — я знаю, ким їй стати; скільки; I'll ask him what he paid я спитаю у нього, скільки він заплатив
4) той, якийgive me what books you have — дайте мені ( всі) ті книги, які у вас є
it is not a good play though better than what I saw yesterday — п'єса слабка, хоча краще тої, яку я бачив вчора
6) прост.the pan what I lent you — каструля, яку я тобі позичила Г в сполученнях
what /how/ about… — є ну як… є, які ваші наміриє; що нового… є; що скажете… є, яка ваша думка… є
and what about our guests — є що ми будемо робити з нашими гостямиє; що ви скажете про наших гостейє
what if… — є що якщо… є; ну що з того, якщо…
well, what about it є, what of it є, what of that — є ну щоє, ну що даліє; ну що ви скажете ( на це)є; що з тогоє
what is more — більше того; до того ж
she knows what 's what when it comes to fashion — вона знає, що до чого /прекрасно розбирається/ в питаннях моди
he told me what was what — він мене увів в курс справ; I'll show you what is what! Я тобі покажу!; what's it all about є в чому справає
what in the world /on earth/ do you mean — є що ж ви хочете сказатиє
what 's new — є cл.; cл. як справиє ( привітання)
what's with you — є що з вамиє; як йдуть ( ваші) справиє; ну, а як виє
come what will /may/... — будь що буде
to give smb what for — cл. дати наганяй; показати кому-н. Де раки зимують
what it takes — якості, необхідні для успіху, засоби досягнення мети
III [wot]she has what it takes — у неї є все, що треба
int (виражає подив, розчарування, гнів, передує питанню); щоє!, ну,...!; what the hell! чорт!; what the deuce /the devil/є! якого чорта! -
17 that
Ipron (pl those) А dem1) цеwhat is that — є що це таке?; that you, John? це ти, Джон?; are those your children є це ваші дітиє; це, цього е т. д.; от що
that's just like her — це так на неї схоже, у цьому вона вся
have things come to that — є невже до цього дійшло?; and so that is settled отже, це вирішено; эмоц.- підсил. ось, от
good stuff that! — от це правильно /здброво/!; = от це я розумію!; у протиставленні this те
this is new and that is old — це нове, а те старе
2) викор. замість іншого слова або словосполучення, згаданих вище, щоб уникнути повторення заміняє групу іменникаI have only two pairs of shoes and those are old — у мене тільки дві пари черевик, та е ті поношені; заміняє групу дієслова, эмоц.- підсил.
they must be very curious creatures.- They are that — це, мабуть, дуже дивні створіння. - Так воно, є
3) у корелятивних займенникових сполученнях той ( який)Fine art is that in which the hand, the head, and the heart go together — мистецтво - це така область, де руки, думки е душа єдині
those who wish to go may do so — хто хоче, може піти; эліпт. той який
4) перше ( з вищезгаданих)work and play are both necessary to health. this gives us rest and that gives us energy, — праця е розвага необхідні для здоров'я - одне /перше/ розвиває енергію, інше /останнє/ дає відпочинок Б rel
5) який, яка, які (звичн. йде безпосередньо за обумовленим словом; часто може бути опущене)this is about all that he has to say — це в основному все, що він може сказати
the letter that came yesterday — той лист, що прийшов вчора
during the years (that) he had spent abroad — протягом ( тих) років, що він провів за кордоном
the envelope (that) I put it in — ( той) конверт, у який я це поклав
this is he that brought the news — от той, хто приніс цю звістку; у сполученні зі словами, що позначають час коли
the night (that) we went to the theatre — у той вечір, коли ми ходили в театр; пoeт.; icт. те що, всі що, той хто, усякий хто ( обумовлене слово мається на увазі)
6) у ввідних реченнях як не, хоч еwicked man that he was he would not consent to it — хоч, дурний він був, він не погоджувався на це; в окличних реченнях
wretch that I am! — о я нещасний!, нещасний я!
fool that he is! — ну е дурень же він!, дурень він нещасний! В пpикм.
7) цей, ця, це; той, та, теsince that time [moment, day, year] — з того /із цього/ часу [моменту, дня, року]
that man will get on! — ця людина свого доможеться!; у протиставлення this той, та, те
this book is interesting and that one is not — ця книга цікава(я), а та ні; у сполученні з here, there прост ось, он
that here chair and that there table — ось цей стілець, он той стіл
8) эмоц.- підсил. часто в сполученні із власним ім'ям цей, ця, цеhow is that leg of yours — є ну, як ваша ногає
I don't like that house of hers — не подобається мені ( цей) її будинок; (зам. those) ці
9) icт. такий, настільки, такhe blushed to that degree that I felt ill at ease — він так /настільки / почервонів, що мені стало ніяково Г пpиcл. так, настільки
I can't walk that far — я не можу йти так далеко; дiaл., aмep. стільки, так
he is that sleepy — він такий сонний Д визначеного артикля
10) той, та, те; цей, ця, цеthat part which concerns us — (т частина, що нас стосується)
that 's that — так-то от; такі-то справи; нічого не поробиш; отож, значить; на цьому крапкаand all that, — все ( таке) інше;, так далі
after that — після того, що; після того, як
at that — після цього; потім; aмep. при всьому при тому; до того ж; поверх того на цьому
and usually I leave it at that, — на атом я звичайно припиняю розмову
upon /with/that — коли; як ( тільки); після цього; при цьому; з цими словами
that's a good boy!, that's a dear! — от, добре, правильно!, молодець!, розумник!
like that — так; таким /подібним/ чином
come out of that! — cл. забирайся!, вимітайся!
take that! — на, тримай!, от тобі! ( при ударі)
IIthis and that — див. this
cj1) вводить присудкові, додаткові е аппозитивні придаткові речення (те) щоthat they were brothers was clear — те, що вони брати, було ясно
the thought that he would be late oppressed him — думка, що він спізниться, гнітила його
2) вводить придаткові додаткові реченяя е присудки із причинним відтінком значення що, тому що; тому щоI'm sorry that this has happened — мені дуже шкода, що так трапилося
3) вводить придаткову мету (часто so that, in order that) так ( щоб)let's finish now (so) that we can rest tomorrow — давайте закінчимо зараз, ( так) щоб завтра можна було відпочити
they kept quiet so that he might sleep — вони сиділи тихо, щоб дати йому поспати
4) вводить підрядне результату (звичн. з so, such y головному реченні) щоI am so tired that I can hardly stand — я так стомився, що ледве стою; причини (звичн. після питального або заперечувального головного речення) що
who is he- everybody supports him — є хто він такий, що всі підтримують йогоє; з'ясувальні що
you have well done that you have come — ви добре зробили, що прийшли; необхідного наслідку або супроводу (звичн. після заперечувального головного речення) (без того) щоб
never a month goes by that he does not write to us — не проходить, місяця, щоб він не написав нам
6) вводить окличні речення, що виражають подив, обурення, сильне бажання щоб, щоthat one so fair should be so false! — така гарна, така брехуха!
7) icт. вводить підрядне речення, паралельне попередньому підрядному, вжитому з іншим союзом; перекладається як союз першого підрядногоalthough the rear was attacked and that fifty men were captured — незважаючи на те, що атака був проведена з тилу е незважаючи на те, що п'ятдесят солдатів були захоплені в полон
8) icт. йде за рядом союзів, не змінюючи їхнього значенняbecause that — тому що, тому що
not that — не те щоб; наскільки
not that it matters, but the letter has not been sent yet — я не хочу сказати, що це так вже, важливо, але лист усе ще не відправлений
in that — тим що; оскільки; тому що
some of his books have become classics in that they are read by most students interested in anthropology — деякі з його книг стали класичними, їх читають майже всі студенти, що цікавляться антропологією
I would have gone with you but that I am so busy — я б пішов з вами, якби я не був так зайнятий; щоб не
he is not such a fool but-that he can see it — він не так дурний, щоб не бачити цього; після негативних речень що
I don't deny [doubt]bat that he is right — я не заперечую [сумніваюся], що він правий; не те щоб
except that — крім того, що; не вважаючи того, що
save that — icт. = except that [див. except 2]
notwithstanding that — icт. хоча, незважаючи на те, що
-
18 цінність
ЦІННІСТЬ - термін, що позначає належне та бажане, на відміну від реального, дійсного. Першим кроком до розуміння природи Ц. було усвідомлення того, що з'ясування поняття реальності та істини не дає відповіді на питання - що таке Ц. Істина відповідає на питання - якою є реальність, Ц. відповідає на питання - що є, бажаним або яким щось повинно бути В. ідкриття неможливості вивести Ц. з опису того, що існує (і навпаки), належить англ. філософу Г'юму і стало відомим під назвою "закон Г'юма". Ця різниця між істиною і Ц. набула статусу як проблеми "фактичного - ціннісного". У філософії XX ст. робилися і робляться спроби подолати прірву, яка роз'єднує світ емпіричної реальності і світ Ц. Деякі із сучасних філософів не схильні вважати, що ця прірва є абсолютною. До кінця XIX ст. Ц. розглядали в контексті метафізики, теології або епістемології - тобто природа Ц. не вважалась особливою, а тому філософи не потребували особливого терміна для позначення Ц. XX ст. успадкувало дві основні групи концепцій стосовно пояснення природи Ц. - об'єктивістську та суб'єктивістську Л. інію об'єктивістського розуміння Ц. започаткував Платон: він розумів ідею добра як таку, що в принципі не відрізняється від інших ідей, а, отже, не відрізняється і від істини; винятковість цієї ідеї полягала в тому, що, з погляду Платона, вона увінчує ієрархію всіх інших ідей. У середньовічній томістській теології Ц. вважалися ідеями, які Бог привніс у світ внаслідок акту творення світу та через явлення Христа - зокрема через Божий Заповіт. На противагу античній та середньовічній філософії, в новочасній філософії утвердилося переважно суб'єктивістське розуміння Ц.: у відповідності з цим поглядом Ц. належать до психічних об'єктів - їх джерелом є наші бажання, інтереси, почуття, ставлення. Ця лінія розуміння природи Ц. включає цілу низку видатних філософів Нового часу та поч. XX ст.: Гоббс, Спіноза, Ляйбніц, філософи-утилітаристи, Майнонг, Перрі, логічні позитивісти (Рассел,Айєр), Стівенсон. Усі ці філософи запропонували дещо відмінні варіанти суб'єктивістського розуміння Ц.: джерелом Ц. є бажання і задоволення (утилітаристи), інтереси (Перрі); Ц. є прихованими веліннями або командами (Рассел), джерелом Ц. є почуття (т. зв. емотивізм - Айєр, Стівенсон). До суб'єктивістського розуміння Ц. схилялися також прихильники прагматизму: серед них особливо важливий внесок у теорію Ц. зробив Дьюї. Суб'єктивістська концепція Ц. містить в собі загрозу релятивізму та нігілізму. Початки об'єктивістського розуміння Ц. знаходять у нім. філософа Лотце, а у XX ст. найвідомішими його речниками є Шелер та Гартман А. ле передусім критика емпіричного реалізму, позитивізму та психологізму з боку Гуссерля значною мірою підважила переконливість суб'єктивістської концепції цінностей. Це стало підставою для розвитку об'єктивістської концепції Ц., найвідомішим речником якої на засадах феноменологічного підходу став Шелер В. ін виходив з того, що послідовна теорія Ц. може бути тільки апріорною: бо на основі того, що люди цінують, не можна обґрунтувати, що ж варте поцінування (люди часто цінують те, що не варте поцінування). Але крайня форма інтуїтивізму та апріоризму, і яку маємо в Шелера, на сьогодні зазнала серйозної критики. У філософії кін. XX ст. суперечка двох названих підходів до проблеми Ц. існує у вигляді певних тенденцій. Більшість сучасних філософів у поясненні природи Ц. прагнуть поєднати позитивні елементи обох підходів - як суб'єктивістського, так і об'єктивістського. Ц., за висловом Фрондізі, є результатом напруги між об'єктивним та суб'єктивним. Ця складність цінностей, поєднання в них різнорідних елементів спонукала Фрондізі пояснювати природу Ц. на основі поняття гештальту. Пояснюючи природу Ц., наголошують на різниці між Ц. та її носієм. Носій Ц. - це деяка основа, яка "тримає" на собі Ц., або субстрат, в якому вона втілена. Носієм Ц. може бути не тільки щось матеріальне (скажімо, тканина і фарби у живопису), а також психіка чи інтелект (напр., почуття краси, любові, ідеї, поняття, розуміння). Поняття добра, справедливості, законності і т. д. є ціннісно навантаженими ідеями або поняттями, носієм Ц. у даному разі є розум, інтелект. Переважно Ц. поділяють на дві великі групи: "нижчі", або "матеріальні" Ц. (те, що задовольняє біологічні потреби) і вищі, або духовні Ц. Цьому поділу відповідає поділ на інструментальні або зовнішні Ц. (ті, що є засобом для утвердження інших Ц.) і самодостатні або, інакше, внутрішні Ц. Духовні Ц. є переважно внутрішніми, самодостатніми. Інструментальні (зовнішні) Ц. є засобами для утвердження інших Ц. Самодостатні Ц. володіють більшою мірою ознаками об'єктивних Ц.: їхнє буття як Ц. не залежить від того, цінуємо ми їх чи ні - від яких іде "заклик" шанувати та захищати їх; якщо не чують цього заклику, то наслідком цього є духовна деградація людей. За змістом духовні Ц. поділяють на релігійні, моральні, естетичні, політичні, правові та ін. Відповідно говорять про моральний, політичний та правовий нігілізм. Існує також поділ Ц. на індивідуальні, колективні (партикулярні) та універсальні. Універсальні або, інакше, вселюдські Ц. - це ті, що прийняті (чи мають перспективу бути прийнятими) різними народами, культурами, націями, цивілізаціями (напр., права людини). Ц. партикулярні - це Ц. даного суспільства, самобутньої культури, нації, цивілізації. Зрозуміло, що універсальні Ц. існують як включені в контекст кожної із культур, націй чи цивілізацій. Однією із проблем є дослідження співвідношення та взаємопов'язаності між різними Ц. Ц. містять у собі спонукальний складник. Отож саме тому вони відіграють важливу роль у перетворенні реальності, що виконують роль підстави для дії: спрямовуючи індивідуальну і колективну дії, вони забезпечують граничні (останні) підстави для дії та діяльності. Ц. відіграють провідну роль в об'єднанні індивідів для спільних, колективних дій; є важливими у забезпеченні основи для єднання людей у нації, цивілізації чи навіть людства, оскільки це передбачає наявність деяких базових спільних Ц.В. Лісовий -
19 Ясперс, Карл
Ясперс, Карл (1883, Ольденбург - 1969) - нім. філософ і психіатр, один із засновників філософії екзистенціалізму. Вивчав право в ун-тах Гейдельберга і Мюнхена, медицину - в ун-тах Берліна, Геттингема, Гейдельберга. В1908 - 1915 рр. працював у психіатричній клініці Гейдельберга, з 1922 р. - проф. філософії Гейдельберзького ун-ту, в 1937 - 1945 рр. був усунутий (в зв'язку з приходом до влади націонал-соціалістів) від викладацької діяльності, в 1948 - 1961 рр. - проф. філософії Базельського ун-ту. За Я., філософія повинна дати людині орієнтири існування у світі, "висвітлити екзистенцію" та здійснити "стрибок до безумовного буття". В концепції Я. буття має потрійне значення: 1) предметне буття або "буття-у-світі"; 2) екзистенція або людська самість, яка не може бути об'єктивованою; 3) трансценденція як "охоплююче" - незбагненна межа будь-якого буття і мислення. У відповідності з цим членуванням мислення проходить різні стадії і виконує різні функції: 1) мислення перед лицем "буття-усвіті" як "орієнтація у світі"; 2) мислення перед екзистенцією як "висвітлення екзистенції"; 3) мислення перед лицем трансценденції як "метафізика", яка прагне виразити свій невимовний предмет за допомогою "шифрів". Останній етап і є власне етапом філософування, який пов'язує людину з розумінням Бога. Філософія, за Я., не пізнає буття, а лише засвідчує його існування. Головним предметом філософії, за Я., є людина та історія як перший вимір людського буття. Вирішальну роль в аналізі людської екзистенції виконує поняття ситуації, яка визначає історичну унікальність як певної людської долі, так і певної епохи. Досліджуючи людину в її екзистенційному вимірі, подібно до Канта, Я. вичленовує різні рівні людського "Я": 1) "Я" емпіричне або емпіричний індивід як частина природи; 2) "Я" предметне або "свідомість взагалі", яка є умовою можливості людського буття або предметності як такої; 3) "Я" як рівень розуму або духу, визначальною рисою якого є цілісність мислення. Саме "Я" предметне або "свідомість взагалі" є передумовою комунікації, яка, за Я., дозволяє встановити зміст філософування: тільки та філософія є істинною, яка є комунікативною. Завдяки комунікації людина може віднайти саму себе або свою самість, встановити екзистенційне відношення між людьми як відношення "Я - Ти" та усвідомити саме буття. Тим самим філософія у Я. набуває етичного забарвлення, акцентуючи увагу не на гносеолого-методологічних проблемах, а на взаємозв'язку між людьми, де головну роль виконують поняття "свобода", "вірність" "самим-собою-буття", "воля до комунікації". Результатом філософування, за Я., є філософська віра, яка, на відміну від релігійної, ґрунтованої на істині Одкровення, є результатом розмислу. Поняття "філософської віри" об'єднує різні аспекти проблеми "розум і екзистенція". Як вважає Я., існування трансцендентного - як особливого роду буття - не може бути обґрунтоване за допомогою тільки позитивних аргументів розуму. Трансценденція - єдиний предмет, який може бути засвідчений розумом і вірою, по відношенню до якого розум і віра співпадають. З позицій філософської віри Я. намагається дати інтерпретацію світового історичного процесу Н. а його думку, людство має єдине походження і єдиний шлях розвитку, хоча науково обґрунтувати цю тезу, як і протилежну їй щодо того, що різні культурні утворення абсолютно незалежні один від одного (Шпенглер), неможливо; у неї можна тільки вірити. Світова історія, за Я., створює загальнолюдську "комунікацію", можливість якої забезпечується "наявністю в певний історичний період "вісьового часу" (VIII - III ст. до н. е.), або "вісьової епохи" - епохи зародження світових релігій і філософії, коли людство вперше усвідомило себе і своє відношення до світу, поставило "останні питання буття" про смертність, конечність свого існування і усвідомило своє безсилля перед ними. Істинне духовне життя народжується перед лицем "абсурдних ситуацій", які змушують людство осмислити своє існування в світі, що виводить спілкування людей на екзистенційний рівень.[br]Осн. тв.: "Психологія світоглядів" (1919); "Духовна ситуація часу" (1932); "Філософія". У З т. (1931 - 1932); "Ніцше і християнство" (1946); "Про європейський дух" (1946); "Про істину" (1947); "Витоки історії і її мета" (1948); "Філософська віра" (1948); "Розум і екзистенція" (1949). -
20 фундаменталізм
ФУНДАМЕНТАЛІЗМ - у найзагальнішому значенні - це переконання, що існує деяка тверда основа, на якій має ґрунтуватися розуміння реальності, істини, добра, Бога. Відповідно можна говорити про різновиди Ф. - метафізичний, епістемологічний (пізнавальний), етичний, культурний (цивілізаційний, національний), релігійний. У філософії переконаність в існуванні деякої незмінної основи реальності, істини та моралі виявляється у визнанні того, що розум здатний сформулювати єдиноправильні критерії, на основі яких ми можемо відрізнити реальність від видимості (ілюзії), істину від хиби, добро від зла О. скільки в даному разі визнають, що існують деякі абсолютні критерії реальності, істини, моралі (абсолютні цінності), то замість терміна "Ф." іноді застосовують слово "абсолютизм". У середземно-європейській філософській традиції філософський Ф. з'явився як протидія релятивізму - погляду, за яким різниця між реальним і видимим (тим, що тільки здається реальним), істиною і хибою, добром і злом відносна. Відносність критеріїв реальності, істини, добра позначають терміном "релятивізм". У Давній Греції речниками релятивізму були софісти. Платон вбачав своє завдання у тому, щоб протидіяти релятивізму, тому його філософія і послугувала одним із найважливіших джерел філософського Ф. у середземно-європейській філософській традиції (яка в XX ст. стала об'єктом критики Гайдеггера). Продовженням цієї платонівської традиції була епоха Просвітництва з її вірою у здатність розуму знайти надійні критерії для розрізнення реального і нереального, істини та хиби, добра та зла. Якщо Платон і Декарт подають версію раціоналістичного Ф., то британські емпірики стали засновниками емпіричного Ф., продовження якого маємо у позитивізмі та логічному позитивізмі. Абсолютизм в етиці знайшов підтримку з боку феноменології (Шелер). У друг. пол. XX ст. філософський Ф. зазнав серйозної критики з боку філософського постмодернізму (Деррида, Дельоз, Фуко, Рорті та ін.), але крайні версії постмодернізму поновили стару загрозу - загрозу релятивізму. Тому значна група сучасних філософів прагне вибрати середню позицію між Ф. і релятивізмом (Бернстейн та ін.). Іноді термін "Ф." застосовують для позначення культурного релятивізму; говорять, напр., не тільки про релігійний Ф., а про культурний, національний і т.п. У такому разі суть культурного (цивілізаційного, етнічного, національного) Ф. полягає в тому, що із правильного твердження про те, що різні світорозуміння і цінності (моральні, політичні, правові) закорінені в культурній самобутності етносів, націй, цивілізацій та епох, роблять висновок про виняткову унікальність різних культур та їхню неспівмірність. Таким чином, з культурного Ф. випливає релятивізм: якщо наше розуміння реальності, істини, добра є наслідком певних культурних традицій, то воно радикально різне у різних культурах, і кожна з цих культур може претендувати на єдино вірне світорозуміння. Ф., отже, знаходиться в опозиції до універсалізму, а не до релятивізму. Одним із різновидів цього культурного релятивізму є т. зв. лінгвістичний релятивізм, суть якого полягає в тому, що семантика різних мов фактично є неспівмірною (звідси теза про принципову неможливість адекватного перекладу текстів). Негативні суспільні наслідки культурного Ф. (релятивізму) полягають у тому, що з нього слідує неможливість взаєморозуміння між етносами, націями, цивілізаціями, а отже, визнається, що способом їхнього співіснування є конкуренція, напруга і конфлікт. Складність взаємин між культурним Ф. і універсалізмом полягає в тому, що універсалізм (утвердження загальнолюдських цінностей) здатний сам приховувати культурний Ф. - намагання мислити цінності саме своєї цивілізації чи нації як універсальні. Такий універсалізм, отже, не схильний поважати культурну різноманітність світу, культурну самобутність інших цивілізацій та націй; навпаки, він прагне нав'язувати свої цінності та способи життя іншим культурам. Саме з цим пов'язана критика європоцентризму та культурних аспектів ідеології глобалізму. Так само за критикою національного Ф. (який часто змішують з націоналізмом або національним егоїзмом) може приховуватися стратегія ослаблення поцінування національної самобутності якоїсь нації, аби (в умовах конкуренції культур) в такий спосіб сприяти культурній експансії іншої нації. У такому разі т. зв. "інтернаціоналізм" (або "справжній універсалізм", чи космополітизм) насправді сам є прихованою формою національного Ф. Саме таке спрямування мала критика укр. націоналізму ("буржуазного націоналізму") в СРСР; в оновлених формах И здійснюють також в сучасній Україні. Більшість сучасних філософів не приймають апі радикальних форм універсалізму (з їхньою зневагою до самобутніх культур), ані крайніх форм культурного Ф. - з їхнім твердженням про неможливість існування загальнолюдських цінностей, про неспівмірність культур та неможливість взаєморозуміння між ними. Виправданою є поміркована позиція, яка поєднує необхідні елементи універсалізму з поміркованими формами культурного релятивізму Що стосується релігійного Ф., то суть його полягає не стільки в твердженні про те, що дана релігія є єдино правильною (це характерне для більшості релігійних вірувань), скільки у погляді, що дана конкретна релігія повинна бути основною (фундаментом) всіх цінностей - моральних, політичних, правових. Звідси слідує заперечення будь-якої автономії індивідів (зокрема їхнього права триматися будь-яких релігійних вірувань або не триматися жодних), різних сфер діяльності (моралі, науки, освіти, мистецтва, права, політики тощо) та установ. У такому разі релігію мислять як основу політики, права тощо, заперечуючи (в радикальних формах релігійного Ф.) навіть їхню відносну автономію. Можуть існувати поміркованіші та радикальніші форми релігійного Ф.В. Лісовий
См. также в других словарях:
або — I аб о спол. розділовий. 1. 1) Уживається на означення того, що з ряду перелічуваних предметів (явищ і т. ін.) можливий тільки один. 2) Уживається на означення того, що предмети чи явища періодично чергуються або змінюються іншими. •• Або/ ...… … Український тлумачний словник
тільки — 1) присл. Майже зараз; щойно. •• Ті/льки що а) зовсім недавно; щойно; б) у поєднанні з дієсловом недоконаного виду вказує на початок дії, вираженої цим дієсловом. 2) присл. Ледве, трохи. 3) част. обмежувальна. Указує на певне обмеження в… … Український тлумачний словник
Коефіцієнт витрати отвору або насадки μ0 або μн — коэффициент расхода отверстия или насадки, μ0 или μн discharge coefficient of hole and flow nozzle, Mh or Mn *Durchfluβfaktor der Öffnung oder des Aufsatzes μ0 oder μн – безрозмірний коефіцієнт, який входить у формулу для витрати Q0 у випадку… … Гірничий енциклопедичний словник
стільки — 1) займ. вказ. Означає саме таку, названу, вказану кількість кого , чого небудь. || рідко. Означає визначено малу кількість кого , чого небудь. || При зіставленні означає таку саму кількість кого , чого небудь (як того, з ким або з чим… … Український тлумачний словник
скільки — ко/х, займ., числ., присл. 1) займ., пит. Уживається при запитанні про кількість кого , чого небудь. 2) займ. означ. Уживається на позначення неозначеної великої кількості кого , чого небудь великої міри чогось (перев. в окличних реченнях). 3) у… … Український тлумачний словник
КОЕФІЦІЄНТ ОПОРУ АБО КОЕФІЦІЄНТ ВТРАТ НАПОРУ ξ — коэффициент сопротивления или коэффициент потерь напора resistance factor or head loss factor *Widerstandskoeffizient oder Druckverlustkoeffizient – безрозмірний коефіцієнт, який дорівнює втраті напору (по довжині hl або місцевій hj), поділеній… … Гірничий енциклопедичний словник
13.340.30 — Респіраторні захисні засоби ГОСТ 6755 88 Поглотитель химический известковый ХП И. Технические условия. Взамен ГОСТ 6755 73 ГОСТ 10377 78 Стекла бесцветные для противогазов и защитных очков. Технические условия. Взамен ГОСТ 6516 53 в части… … Покажчик національних стандартів
новоженець — нця, ч. 1) розм. Той, хто недавно або тільки що одружився. 2) тільки мн. Подружжя, яке тільки що або недавно взяло шлюб … Український тлумачний словник
новоприбулий — а, е. Який недавно або тільки що прибув куди небудь. || у знач. ім. новоприбу/лий, лого, ч.; новоприбу/ла, лої, ж. Людина, яка недавно або тільки що прибула куди небудь … Український тлумачний словник
випадіння — я, с. 1) Дія за знач. випадати 1), 5). Випадіння шерсті. Випадіння звука. 2) мед. Вихід внутрішнього органу або його частини через природний отвір або рану. 3) мед. Порушення ембріонального розвитку, яке полягає у відсутності будь якого процесу,… … Український тлумачний словник
буріння — бурение drilling, boring *Bohren, Bohrarbeiten створення бурової свердловини, шахтного стовбура, або шпуру руйнуванням гірських порід. Іноді вдаються до буріння шпурів у штучних матеріалах (наприклад, у бетоні). Основний спосіб буріння механічний … Гірничий енциклопедичний словник